З досвіду робот "Національно-патріотичне виховання на традиціях та обрядах українського народу

Дуже цікаве життя у школярів початкових класів, бо вони живуть у країні "Бжолярії". Це дивний світ, у якому все особливе.               Тут вулика кожен собі обирає                             Й нектар життєдійний до нього збирає.             Нектар той – це праця, дозвілля, навчання       Нектар – це здобутки у спільну скарбницю.     В «Бджолярії» все, про що мрієш здійсниться.
                                                                                
  Переступаючи поріг  рідної школи, пригадую слова великого педагога В.О.Сухомлинського. "У навчанні немає головного і другорядного, як немає головної пелюстки  серед багатьох, що створюють красу квітки". У навчанні все головне - і урок і розвиток інтересів поза уроком, і взаємини вихованців у  колективі. Якщо кожен спробує стати гарним другом, привітним,доброзичливим товаришем, то і клас буде дружним.
А буде дружним кожний клас, буде дружною школа і країна наша буде єдиною і міцною.
В.О. Сухомлинський вважав, що джерелом, яке живить могутнє почуття любові до Вітчизни, є любов до матері,батька, рідного куточка землі, захоплення величчю своєї Батьківщини, її минулим і нелегким сьогоденням. Василь Олександрович вчить: «Людина повинна бути великою, духовно багатою і красивою у всіх сферах життя, в усіх відношеннях. Вона має бути готовою і для того, щоб доглядати хворого прикутого до ліжка, щоб, почувши серед темної ночі стогін самотньої людини, прийти їй на допомогу без будь-якого стороннього заклику – просто по велінню свого серця. Вона повинна бути люблячим, щирим, турботливим сином своєї рідної матері – без цього вона не має морального права називатися людиною, вона повинна читати людську душу, вміти побачити , зрозуміти розумом і серцем горе, сум, хвилювання свого співвітчизника,прийти на допомогу» .

Клас завжди відкритий для батьків. Це означає, що батьки за бажанням можуть бути присутніми на уроках, спостерігати за поведінкою своїх дітей на перерві.  
Річка починається зі струмочка, Батьківщина з міцної родини.З яким ентузіазмом батьки брали участь у створенні в класі світлиці.
Приносили вишиті рушники, доріжки,старовинні речі. 
Щоб малятам було цікавіше, виставили люльку з лялькою, парубка з дівкою, вони, мов справжні господарі, зустрічають гостей.  

Мій клас також плідно працює у цій чудовій країні.

Переступаючи поріг рідної школи, пригадую слова великого педагога В.О.Сухомлинського: «У навчанні  немає головного і другорядного, як  немає  головної пелюстки серед багатьох, що створюють красу квітки». У навчанні все головне – і урок, і розвиток інтересів поза уроком, і взаємини вихованців

Моє кредо – це насамперед любов до дитини, турбота і повага. Прагну, щоб кожне слово, кожна дія були спрямовані на формування гуманістичних почуттів  і якостей, пройшли через серце дитини і залишили слід на все життя. Головним завданням вчительської роботи я бачу розкриття індивідуальності кожної дитини.

Дитина приходить до школи – наче пуп΄янок троянди. Але щоб він розпустився і став гарною квіткою, треба докласти певних зусиль, належно спрямувати невичерпну дитячу енергію через любов, розумну вимогливість, виховати повагу малюків до свого нового статусу школяра. Кожен вчитель прагне, щоб його вихованці виросли чесними, працьовитими, добрими людьми, любили рідну землю.

Школа І ступеня є фундаментом для формування громадянської спрямованості особистості, тут активно відбувається засвоєння моральних норм і правил поведінки.

Держстандарт і, відповідно, навчальна програма для 1-4 класів націлюють на виховання громадянина України, який знає і любить рідну мову й культуру, тому виховання почуття громадянськості, національного патріотизму  має розпочинатися з 1 класу.

Досягнення означеної мети неможливе без реалізації таких конкретних завдань, як формування:

-національної свідомості та самосвідомості;

-громадянського обов'язку і відповідальності;

- позитивної мотивації вихованців на здоровий спосіб життя;

-особистісних, родинних,загальнолюдських цінностей;

- любові до рідного краю,зокрема, дбайливого ставлення до природи.

Виходячи з цих завдань розробила програму (Дивитись на моєму блозі

«Програма національно-патріотичного виховання молодших школярів»).

Вся система виховної роботи тісно пов’язана з навчальним процесом і спрямована на реалізацію освітньопізнавальних, дидактичних, розвивальних і виховних цільових орієнтацій.

Велике значення у дослідженні проблеми мають праці К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, Ю.Д.Руденка, М.Г.Стельмаховича та інших видатних педагогів , у яких розглядаються питання теорії і практики виховання школярів на ідеях народності.

У своїй педагогічній діяльності використовую метод гри. Саме ігрові форми роботи сприяють розвитку ініціативи і волі дитини, навчанню жити і працювати в колективі, зважати на інтереси товаришів, приходити їм на допомогу, привчати до дисципліни, дотримання встановлених правил. В учнів, які захоплені живою, емоційною грою, формуються не лише різноманітні навички і знання, вони розвиваються ще й фізично: стають витривалішими, спритнішими. Головна позиція вчителя у грі – партнерство.

У китайській притчі говориться: «Скажи мені -  і я забуду, покажи мені – і я запам΄ятаю, дай зробити – і я зрозумію». В цих словах суть інтерактивного навчання. Провідне місце в арсеналі методів вітчизняної і зарубіжної педагогіки належить методу проектів. Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначити мету діяльності. 
 Проект «Стежинками зимових свят» 

У класі діє самоврядування: староста, відповідальний за навчальний сектор, дисципліну та порядок, фізорг, квітникар. Діти відповідально ставляться до своїх доручень.

Виховний процес неможливий без співпраці вчителя з батьками. У своїй роботі увагу звертаю на організацію роботи з підвищення педагогічної культури батьків, використовую такі форми роботи: зустрічі за «круглим столом», лекції для батьків, батьківські збори, індивідуальні бесіди, вручення пам'яток. Головну мету в роботі  з батьками  вбачаю в тому, щоб вини стали надійними помічниками у вихованні своїх дітей. Тепер сюди діти заходять з інтересом і пошаною. Вони відразу потрапляють і світ  краси минулого і сучасного життя нашого народу.

Першою привертає їхню увагу велика піч, оздоблена українським декоративним розписом. Звісно пирогів у ній не спечеш і борщу не звариш. Та враження перебування в селянській хаті бабусі і дідуся  ця піч створює. На печі , як і має бути , глиняні глечики, горшки.

Поряд на миснику  - інший керамічний посуд. Розглядаючи ці прекрасні речі, малята ознайомлюються з українською керамікою, вчаться цінувати й любити народне мистецтво.

Стіни прикрашені вишивками, вишитими картинами. Підлога й лави застелені домотканими килимами, на старовинному ліжку – ліжники й вишиті подушки, ще й прялки й мотовило – справжнісінька бабусина кімната.
Щоб малятам було цікавіше, виставили люльку з лялькою, парубка з дівкою, вони, мов справжні господарі, зустрічають гостей. 

А гості не забарилися. На першу гостинну завітали батьки та учні початкових класів, запрошені ветерани праці Корохова Євгенія Дмитрівна, Бугаєнко Олександра Дмитрівна,

Заріцький Андрій Семенович. А Андрій Семенович прийшов не з пустими руками, а подарував в світлицю старовинний годинник.

Кожне свято у нашій школі перетворюється на маленьке родинне торжество, куди поспішають не тільки батьки учнів, а й ті кому цікаво поглянути на підростаюче покоління.

Діти люблять готувати різні виступи, концерти. Наші свята – це справжні театралізовані дійства. А їх в нас  було чимало:

Свято "Козацькому роду нема переводу" (відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято "Осінь -чарівниця"(відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято "Як у нас на вечорницях"(відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято"Андріївські вечорниці

Свято Стрітення (відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято "валентинок-веселинок"(відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято рідної мови (відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

Свято"Моєму рідному селу - 240 років"(відео свята та  сценарій дивіться на моєму блозі).

У списку життєвих буднів є ряд проведених заходів, що сприяють вихованню в наших діток доброти, милосердя, проводять усіх до світла, любові.

Урок-реквієм "Запалимо Чорнобилю свічку"

Урок памяті. Зустріч з воїнами -інтернаціоналістами.

Вахта пам'яті. Покладання квітів до могили невідомого солдата.

Благодійна акція "Ветерани живуть поруч".

Допомога людям похилого віку.

Привітання бібліотекаря з професійним святом .

Книжкова лікарня.

Не байдужі діти до подій, що відбуваються нині в нашій країні.

Написання листів-подяк з малюнками воїнам АТО.

Збирання  предметів першої необхідності воїнам АТО.

Зустрічі з земляками -героями.

Дитячий оберіг для воїна.

Разом з вихованцями  дитячого садка вивчаємо правила дорожнього руху, пожежної безпеки.

Ходимо на екскурсії "Стежинками рідного села.

  Діти старанно готувались до відкриття картинної галереї дитячих робіт на тему  "Прекрасне очима дітей", переливаючи щиру любов до України на папір.  Дитячі роботи стали візитівкою початкової школи. Йдучи шкільним коридором зустрічаєшся зі прекрасними очима дітей". пройдуть роки, а малюнки залишаться символом дитинства в дитячій пам'яті.
 Брали активну участь у проведенні шкільного конкурсу  на краще декламування віршів Шевченка.  Двоє учнів нагороджені Грамотами за зайняті І і ІІ місця серед учнів початкових класів.

   

Цікаве у нас і спортивне життя. Дуже люблять мої школярики різні спортивні змагання, які створюють піднесений настрій та мотивацію перемоги.

    Команда нашого класу нагороджена Грамотою за зайняте І місце у внутрішкільних змаганнях зі стри

бків у довжину з місця серед учнів початкових класів.
Коваленко Михайло зайняв І місце у внутрішкільних змаганнях зі стрибків на скакалці  серед учнів початкових класів.
Не проходять марно і  вільний час після уроків. Кожен учень має своє захоплення. Діти відвідують вокальний, хореографічний, театральний гуртки, що допомагає нам прикрасити кожний захід.

Мої  учні взяли участь у районному огляді-конкурсі  обрядової пісні «Різдвяні дзвіночки», за що  відзначені Грамотою  відділу культури і туризму  Маловисківської РДА

Я є активним учасником масових заходів , які відбуваються у СБК та сільській бібліотеці.

Нині  я класний керівник 4 класу , як одна прекрасна мить пролетіли майже чотири роки навчання. А скільки ще попереду цікавих сторінок шкільного життя. Тож бажаю моїм випускникам сміливо крокувати країною Знань, не схиляючись перед труднощами, а коли доведеться робити вибір між добром і злом , то щиро сподіваюся, що оберуть правильний шлях, не побояться віддати іншим тепло своєї душі.

Чому життя розлуку нам несе?

Бо доля вчителя – зустріти, пригріти, полюбити  і відпустити далекими світами… і пройде час, кудись спливуть роки, і нових діток я зустріну в школі, та я залишу у своєму серці для вас куточок, і для вас любові. І не пущу туди нікого я… і тільки іноді в самотності хвилини, я зазирну туди й згадаю вас. А як у вас знайдеться час, як знайдеться годинка, зайдіть до мене на хвилинку, я буду рада вам завжди.

А нині вам – щасти!